Ukrainas Neatkarības diena
Ziņa publicēta 28.08.2023
Vakar Ukraina svinēja savu Neatkarības dienu. Latvija ir atbalstījusi Ukrainu jau kopš kara sākuma. LELB Diakonijas centrs palīdz arī Rīgā esošajiem ukraiņiem. Kopā ar VICHE valdes priekšsēdētāju Oksanu Sičko un mūsu draugiem nolēmām nosvinēt šo dienu, sveicot varoņus klātienē.
Mūsu centra brīvprātīgā darbiniece Diāna katram karavīram uzauda aproces. Meitene ir 14 gadus veca. Viņa rāda mums paraugstundu – atrodoties piespiedu emigrācijā, viņa dara visu iespējamo uzvaras labā: ziemā lej sveces, apvienojot šo darbu ar mācībām; vasarā palīdz gatavot lentes maskēšanās tīkliem un tos auž; periodiski viņa kopā ar mums dodas uz slimnīcām, lai apmeklētu karavīrus. Ar savu mierīgo un neatlaidīgo darbību viņa demonstrē, kā iespējams palīdzēt Ukrainas bruņotajiem spēkiem neatkarīgi no vecuma un statusa. Diāna ir vairākkārt nodevusi par savu kabatas naudu iegādātos saldumus frontes līnijas puišiem. Paketē viņa ielika arī pašas rakstītu vēstuli ar sirsnīgiem novēlējumiem un zīmējumu.
Latvijā dzīvojošo ukraiņu biedrību konfederācija VICHE karavīriem uzdāvināja vilnas džemperus ar divu – Ukrainas un Latvijas – karogu uzšuvēm, kā arī visgardākos kliņģerus, kas īpaši šim pasākumam tika atvesti no Jelgavas.
Slimnīcas šeit ir vairākas, un mēs regulāri uz tām braucam, tāpēc tikšanās notika personiskā un mājīgā atmosfērā: atspirdzinājumi, pateicības un atbalsta vārdi, sarunas par dažādām, reizēm pat ikdienišķām tēmām. Tieši jaunā paaudze bija tā, kas radīja pareizo noskaņu.
Mūsu varoņi koncentrējās uz Diānas karoga parakstīšanu – tas ir jāfiksē noteiktā veidā, jo audums ir kustīgāks nekā papīrs. Viņi arī šo to pastāstīja.
10 gadus vecais Gļebs, viens no mūsu jaunākajiem un regulārākajiem palīgiem, uzmanīgi skatījās uz jau pazīstamajiem varoņiem, Diānu un apgleznoto karogu. Un militāristi, skatoties uz jauniešu nopietnību, pasmaidīja.
Un tur, slimnīcas vestibilā, pie lifta, rakņājoties starp dažāda izmēra mēteļiem, palīdzot tos pielaikot, jokojot un izklājot gardumus, skaidri varēja sajust dzīves enerģiju, kas, kad jūtamies labi, izvēršas mūsos un dod spēku dzīvot, mīlēt un ticēt, ka viss noteikti būs – un būs labi. Patiesībā tāds arī bija mūsu mērķis.
LELB Diakonijas centrs sveic visus ukraiņus Neatkarības dienā un novēl ātru uzvaru!
Вчора Україна святкувала День Незалежності. З самого початку повномасштабного втогрнення Латвія підтримує Україну, а LELB Diakonija centrs допомагає українцям у Ризі. Тож ми разом з головою правління Latvijā dzīvojošo ukraiņu biedrību konfederācija "Viche" Оксаною Січко та друзями вирішили відзначити свято привітавши героїв особисто.
Волонтерка нашого центру, Діана, власноруч зплела браслети для кожного з військових. Дівчині 14 років. Вона для нас є взірцем, бо протягом свого перебування у вимушеній еміграції, маленькими кроками робить все, що тільки може, для перемоги: взимку виливає свічки, поєднуючи цю працю з навчанням; влітку — допомогає в підготовці стрічок для маскувальних сіток і займається їх плетінням, періодично їздить з нами в лікарні до військових. Своєю спокійною і наполегливою діяльністю, демонтруює можливості допомоги ЗСУ не зважаючи на вік та статус. Діана неодноразово передавала хлопцям на передовій смаколики, придбані на відкладені кишенькові гроші. А ще - вкладала в пакет написаного нею листа з теплими побажаннями і малюнком.
Конфередерація українців в Латвії VICHE подарувала хлопцям флісові кофти з нашивками двох прапорів: України і Латвії, та найсмачніший кліньдерс (місцева традиційна випічка), який везли спеціально для цього заходу аж з Єлгави.
Оскільки лікарень декілька і їздимо ми туди регулярно, зустрічі були камерними і затишними: смаколики, слова подяки і підтримки, розмови на різні, часом навіть буденні, теми. Саме молоде покоління додало потрібного настрою. Наші герої зосереджено підписували прапор для Діани — його треба певним чином підтримувати, бо тканина рухливіша за папір, щось розказували. 10-річний Гліб, один з наймолодших і постійних наших помічників, уважно роздивлявся уже добре знайомих героїв, Діану і розписаний прапор. А військові, дивлячись на серйозність молоді, посміхалися. І там, у вестибюлі лікарні, біля ліфту, порпаючись у розмірах кофт, допомогаючи з приміркою, жартуючи і розкладаючи частування, добре відчувалася та енергія життя, яка, коли нам добре, розгортається в середині і дає сили жити, любити і вірити, що все обов'язково буде і буде добре. Власне, це ж і була наша мета
LELB Diakonija вітає всіх українців з Днем Незаленжності та бажає якнайскоршої Перемоги!
|